Использование межвидовых группировок войск (сил) в англо-аргентинском вооруженном конфликте 1982 г.: историография проблемы

ТАТАРКОВ Д.Б. 
 
– капітан 2 рангу старший викладач кафедри 
живучості 
корабля, 
водолазних 
і 
суднопідіймальних 
робіт 
Академії 
військовоморських сил ім. П.С. Нахімова, м. Севастополь 
 
Застосування 
міжвидових 
угрупувань 
військ 
(сил) 
в 
англоаргентинському збройному конфлікті 1982 р.: історіографія проблеми 
 
Висвітлено 
історіографічний 
аналіз 
теми 
застосування міжвидових угрупувань сил (військ) 
в англо-аргентинському збройному конфлікті 
1982 р.  
 
англо-аргентинський збройний конфлікт 1982 р.,  
міжвидові угрупування сил (військ) 

 
Отражен 
историографический 
анализ 
темы 
применения межвидовых группировок сил (войск) 
в англо-аргентинском вооруженном конфликте 
1982 г. 
 
англо-аргентинский 
вооруженный 
1982 
г.,  
межвидовые группировки сил (войск) 
 
Потреби сучасного державного і військового будівництва, успішне 
вирішення яких неможливе без урахування досвіду минулого,  обумовлюють 
поштовх розвитку вітчизняної воєнно-історичної науки. Для ВійськовоМорських Сил Збройних Сил України (ВМС ЗС України), завдання яких 
полягає у стримуванні, локалізації і нейтралізації збройного конфлікту, а при 
необхідності – відсічи збройної агресії з моря як самостійно, так і у взаємодії 
з іншими видами Збройних Сил України, військовими формуваннями, 
правоохоронними органами у відповідності до норм і принципів існуючого 
національного і міжнародного права та загальних принципів військового 
мистецтва, 
дуже 
важливо 
проведення 
суттєвих 
глибоких 
наукових 
досліджень, присвячених вивченню, систематизації і аналізу сучасного 
світового досвіду використання збройної сили у боротьбі на морі, зокрема, 
міжвидових угрупувань сил (військ). 
Унікальне місце у низці воєнних конфліктів, з точки зору розвитку 
воєнного мистецтва, посідає англо-аргентинський збройний конфлікт 1982 р. 
(також відомий як: Фолклендська війна, війна біля Фолклендських островів, 
Мальвінська війна, війна в Південній Атлантиці), якому присвячена значна 
історіографія. Різноманітні аспекти подій, що розгорнулися в період з квітня 
по червень 1982 р. в Південній Атлантиці, стали предметом чисельних 

досліджень вітчизняних та зарубіжних дослідників. Варто зазначити, що 
перші наукові роботи, які були присвячені конфліктові, з’явилися вже через 
декілька місяців після закінчення бойових дій на Фолклендських островах. З 
тих пір військово-історична наука збагатилась чисельними монографіями, 
науковими статтями, в яких висвітлюється тема Фолклендської війни. 
Безумовно, ці роботи, такі різни по своїй спрямованості, характеру, змісту та 
об’єму, відрізняються одна від іншої і по своїй науковій цінності.  
Аналіз історіографії дослідження показав, що в історичній радянській 
науці вивченню досвіду англо-аргентинського конфлікту приділялася значна 
увага. До цього спонукали: характер бойових дій і масштаб, з яким вони 
велись, застосування новітніх зразків військової техніки, участь в конфлікті 
збройних сил одного з найбільш імовірних противників СРСР – 
Великобританії. 
Слід зазначити, що найбільш проблемні питання щодо бойових дій за 
Фолклендські острови висвітлювались у статтях, які друкувалися в 
основному в таких журналах, як “Морской зборник”, “Военно-исторический 
журнал”, “Зарубежное военное обозрение”, “Военная мисль”, “Военный 
зарубежник” та ін. Крім органів центральної періодики, матеріали про 
конфлікт друкувалися і у периферійних виданнях. Можна стверджувати, що 
саме в цей період починається формуватися радянська історіографія 
Фолклендської війни, яка надала дуже сильний вплив на формування 
поглядів у істориків пострадянського періоду. Однак, більшість публікацій 
представників радянської воєнно-історичної науки  зводились до заперечень 
або негативної оцінки процесів, що відбувались, а публікації, які 
безпосередньо стосуються даної теми, в основному висвітлювали воєннополітичні 
проблеми 
замість 
змістовного 
аналізу 
подій. 
Наприклад, 
“Фолкленды. Рецидив британского колониализма” [1] та інші. 
Важливими для дослідження теми є статті Г. Дольнікова “Развитие 
тактики авиации в локальных войнах” [2]; В. Доценка “Морская блокада в 
локальных войнах” [3]; А. Калініна та Г. Морозова “Эволюция способов 
уничтожения сил флота в пунктах базирования” [4]; І. Капітанця “Военноморской флот в послевоенные десятилетия” [5]; А. Колпакова “Борьба с 
минами на море в локальных войнах” [6]; А. Усікова “Морские десанты в 
локальных войнах” [7] і “Морская и воздушная блокада в локальных войнах” 
[8] та інших авторів. Аналіз цих робіт показує, що в них фрагментарно 
висвітлюються погляди на ведення певних бойових дій на морі, форми і 
способи дій сил, масштаби їх застосування, показується вплив бойового 
досвіду на розвиток воєнно-морського мистецтва. У цих публікаціях також 
частково висвітлюються завдання флотів, які вони вирішували в ході 
конфлікту як спільно з іншими видами збройних сил, так і самостійно. Проте 
вони не систематизуються, не класифікуються, їх повний аналіз не подається.  
Найбільш повно питання застосування флотів в англо-аргентинському 
конфлікті висвітлюють роботи І. Капітанця “Роль флота в англоаргентинском 
конфликте” 
[9]; 
Ю. 
Галкіна 
“Действия 
английских